Правовий
захист від насильства над дітьми в сім’ї
Право дитини на захист від усіх форм
насильства гарантує стаття 10 Закону України «Про охорону
дитинства», в ній, зокрема, вказується, що дитина має право
особисто звертатися у відповідні структури по захист.
Організація Об’єднаних Націй прийняла низку
документів — декларацій, конвенцій та інших документів, які при
прийнятті їх окремими державами допомагають визначити та долати різні
види дискримінації та насильства щодо особистості.
До Міжнародних правових документів,
які спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться:
- Декларація прав людини, 1948 р.;
- Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми
та з експлуатацією проституції третіми особами, 1950 р.;
- Декларація про політичні права жінок, 1953 р.;
- Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації,
1963 р.;
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права,
1966 р.;
- Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні
права, 1966 р.;
- Декларація ООН про ліквідацію дискримінації по відношенню
до жінок, 1967 р.;
- Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню
до жінок, 1979 р.;
- Конвенція МОП 156 про рівні відношення та рівні
можливості працюючих чоловіків та жінок, 1981 р.;
- Загальна декларація прав людини, 1984 р.;
- Конвенція про права дитини, 1989 р.;
- Декларація про викоріненні насильства над жінками, 1993 р.;
- Зобов’язання, взяті Україною після Четвертої Всесвітньої
конференції ООН з питань становища жінок, 1995 р.;
- Пекінська декларація Всесвітньої конференції зі становища
жінок, 1995 р.
На національному рівні в Україні
прийнято ряд законодавчих та нормативно-правових актів, які
захищають людину від насильства в сім’ї, а також регламентують
діяльність правоохоронців щодо попередження та припинення насильства
в сім’ї.
Конституція України є тією юридичною базою, норми якої визначають
та гарантують охорону і захист прав, свобод та інтересів сім’ї
та людини. Це такі статті Конституції України як: право захищати
своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних
посягань (ст. 27); ніхто не може зазнавати втручання в його
особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією
України (ст. 32); право на звернення до державних інституцій
(ст. 40); право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю
власністю (ст. 41); право на житло (ст. 47); принцип рівності
кожного подружжя у правах і обов’язках в шлюбі та сім’ї
(ст. 51); права та свободи людини й громадянина захищаються
судом (ст. 55); право знати свої права та обов’язки (ст. 57).
Кодекс про шлюб та сім’ю України визначає сферу сімейних та родинних відносин.
Ним передбачені відповідні правові гарантії з охорони й захисту прав
та інтересів сім’ї, регулюється порядок вирішення спорів між подружжям,
батьками та дітьми, іншими членами родини, а також визначені правові
наслідки щодо недотримання ними своїх обов’язків.
Особа, яка досягла 14-ти років, має право
самостійно подавати заяви про позбавлення батьків батьківських прав.
Основні підстави для позбавлення батьківських
прав:
1. Відмова батьків забрати дитину з пологового
будинку і не виявлення протягом 6 місяців щодо неї батьківського
піклування.
2. Ухилення від виконання матір’ю чи батьком своїх
обов’язків по вихованню дитини. Мова йде про навмисне ухилення, коли особа
повністю усвідомлює наслідки своєї поведінки.
3. Жорстоке поводження з дитиною.
4. Алкоголізм або наркоманія батьків.
5. Експлуатація дитини, примушування
її до жебракування та бродяжництва.
6. Засудження батька чи матері за вчинення
умисного злочину щодо дитини.
Законодавством закріплено перелік органів
і установ, які займаються попередженням жорстокого поводження
з дітьми та приймають заяви про такі випадки:
- служба у справах сім’ї, молоді та спорту;
- кримінальна міліція у справах неповнолітніх органів
внутрішніх справ;
- органи опіки і піклування;
- кризові центри;
- органи виконавчої влади,
- органи місцевого самоврядування, і інші державні органи.
Представники цих органів приймають усні або
письмові заяви про випадки жорстокого поводження з дітьми, випадки
насильства над дітьми або про погрози щодо їх вчинення.
У випадку, якщо повідомлення
підтверджуються, до винних осіб вживаються такі заходи:
1. Винесення офіційного попередження про неприпустимість
вчинення насильства в сім’ї (виноситься у разі трьох і більше
випадків віктимної поведінки і вручається під розпис);
2. Взяття на профілактичний облік, осіб схильних
до вчинення насильства в сім’ї (беруть тих, кому винесено
офіційне попередження, на рік);
3. Винесення захисного припису ним особі, стосовно якої
він винесений, забороняється вчиняти певну дію. Обмеження встановлюється
на 30 днів.
Кодексом України про адміністративні
правопорушення передбачено
відповідальність за адміністративні порушення, що загрожують
громадському порядку й громадській безпеці та які можуть бути вчинені
в побутовій сфері.
15 листопада 2001 року
в Україні прийнято Закон «Про попередження насильства
в сім’ї». 7 червня 2003 року набрав чинності Закон
України «Про внесення змін до Кодексу України про
адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення
насильства в сім’ї або невиконання захисного припису».
З вищевикладеного можна зробити
висновок, що у сучасного людства є тяжкий гріх —
це обездолені діти. Про це багато пишуть та говорять, дехто
намагається їм допомагати. Але кількість дітей, які потрапили в біду,
не зменшується, а навпаки, збільшується. І сьогодні діти всього
світу потребують захисту.
Поширилось використання дітей, від яких
відмовились батьки, для трансплантації органів. Щоденно в Україні підлітки
скоюють 104 правопорушення, серед яких вбивства, пограбування, насилля,
побої. ¾ неповнолітніх дітей в нашій країні — діти з різними
хронічними захворюваннями.
На жаль в Україні сьогодні таке
явище, як насильство в сім’ї та кривдництво дітей,
не завжди стоять у центрі уваги громадськості. Це не від
зменшення таких явищ, а затемнення їх тими подіями, які привертають
до себе більше уваги у соціополітичному житті країни.
Дитинство — найважливіший, самобутній
і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час
дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних
знань, умінь, навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої
уваги і захисту.
Тож у закладах освіти необхідно посилити
просвітницьку роботу з батьками.
Потрібно проводити інформаційно-просвітницьку
роботу з розповсюдженням різних буклетів, флаєрів, плакатів та ін.
Не допускати випадків фізичного і психологічного насильства, образ,
недбалого і жорстокого поводження з дітьми, експлуатації, включаючи
сексуальні домагання, у тому числі з боку батьків або осіб, які
їх замінюють
Немає коментарів:
Дописати коментар