Вікові особливості реакцій дітей на травмуючі події
Діти віком від народження до 3 років (включно)
Погано спить, не хоче спати одна, просинається з криком.
Боїться, що з вами щось трапиться.
Не терпить розлуки з вами.
Зазнає проблем з харчуванням.
Не говорить так добре, як раніше, втрачає навички.
Поводиться необережно, коїть щось небезпечне для себе.
Лякається чогось, чого не лякалася раніше.
Здається «гіперактивною».
Грає інтенсивно, говорить про жахливі речі, які бачила.
Стала вимогливою, командує, опирається.
Стала дратівливою, гнівається, багато кричить.
Б’є близьких дорослих. Стверджує, що ви в усьому винні, говорить про ненависть та нелюбов до вас. Поводиться так, ніби не відчуває жодних почуттів.
Багато плаче. Сумує за людьми, яких більше не бачить після події. Сумує за речами, які загубилися під час подій.
Діти віком від 4 до 6 років (включно)
Надмірне чіпляння за батьків чи інших дорослих.
Поведінка «як у маленьких» (наприклад, смоктання великого пальця).
Мовчанка. Відсутність активності чи гіперактивність.
Відмова від ігор або повторення лише однієї гри.
Страх і переживання про те, що щось погане трапиться знову.
Порушення сну, часті жахіття.
Зміна режиму харчування.
Збентеження. Втрата здатності належним чином зосереджуватися.
Виконання ролей дорослих. Дратівливість.
