Практичний психолог сДНЗ № 29 "Червона Шапочка"

                             ІГРИ НА РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ

ШАФКА
Матеріал: „шафка”, склеєна з 4 і більше сірникових коробок, дрібні предмети.
Дорослий заховує іграшку в одну з „шухлядок” (тобто коробок) на очах у дитини. Потім забирає „шафку” або заховує на декілька секунд і знову показує. При цьому просить дитину знайти іграшку. „Шухлядки” перед склеюванням варто зробити різного кольору.

ЩО ЗНИКЛО?
На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитина розглядає їх, потім відвертається. Дорослий забирає один предмет. Малюк уважно дивиться на предмети, що залишилися, і каже, що зникло.
ЩО ЗМІНИЛОСЯ?
На столі розкладають декілька предметів або картинок. Дитині пропонується роздивитися їх і запам’ятати. Далі малюк відвертається – один предмет додають або ж міняють предмети місцями. Малюк має відповісти, що змінилося.

ХУДОЖНИК
Дитина грає роль художника. Вона уважно розглядає того, кого буде „малювати”. Потім відвертається і дає його словесний портрет. Дорослий може допомагати дитині запитаннями.

ЗАПАМ’ЯТАЙ І ВІДТВОРИ
Варіант 1. Дитині називають числа і просять їх відтворити. Кількість чисел у рядку поступово збільшується.
Варіант 2. Дитині називають слова і просять повторити (від 4 до 10 слів).
Варіант 3. Дитині називають числа (слова) в довільному порядку і просять відтворити у зворотному порядку. Чисел і слів має бути небагато, вони мають бути прості й відомі дитині.

ЗГАДАЙ І РОЗКАЖИ
Дитині пропонують відтворити рухи знайомих живих істот або предметів (наприклад, птаха, що махає крильми, клишоногого ведмедя, жабки, зайчика, вітряка тощо).

ЛАНЦЮЖОК ДІЙ
Дитині пропонують ланцюжок дій, які потрібно виконати в певній послідовності. Наприклад: „Підійди до шафи, візьми книгу, поклади її на середину столу тощо”.

ПРИЙОМИ, ЩО ДОПОМАГАЮТЬ ЗАПАМ’ЯТОВУВАТИ

Малювання. Якщо дитині важко запам’ятати слова, які ви назвали, дайте їй аркуш паперу та кольорові олівці. Запропонуйте до кожного слова зробити малюнок, який би допоміг їй потім згадати ці слова.
Те ж саме можна зробити і при запам’ятовуванні фраз. Дитина сама обирає, що і як малюватиме. Головне, щоб це допомогло їй потім згадати прочитане.
Наприклад, називаєте сім фраз:
Хлопчику холодно.
Дівчинка плаче.
Тато працює.
Бабуся відпочиває.
Мама читає.
Діти граються.
Час засинати.
До кожної фрази дитина робить малюнок (схему). Після цього запропонуйте їй точно відтворити всі фрази. Якщо виникають труднощі, допоможіть підказкою.
Наступного дня знову попросіть дитину повторити фрази. Нехай робить це за допомогою своїх малюнків. Поспостерігайте, чи допомогли їй малюнки. Якщо малюк пригадує 5-6 фраз – дуже добре.
Переказ. Якщо дитина не може переказати текст, прочитайте їй розповідь (казку) ще раз, але попросіть звертати увагу при цьому на окремі специфічні деталі. Запитайте, про що ця казка (розповідь). Спробуйте пов’язати прочитане з тим, що добре відомо малюку, або з якоюсь схожою ситуацією, порівняйте ці ситуації (що спільного). Відповідаючи на ваші запитання, дитина мислить, спілкується, порівнює, висловлює свої думки, виявляє мовленнєву активність. Така бесіда добре активізує пам’ять і мислення дитини.
Попросіть дитину ще раз переказати казку, і ви переконаєтесь, що переказ став більш точним і усвідомленим.

Від чого залежить здатність дитини до запам’ятовування? Як покращити і розвинути пам’ять малюка?

Знайти відповіді на ці запитання буде легше, якщо знати про особливості дитячої пам’яті та її види.

Як зазначає психолог Павло Блонський, спершу діти зберігають у пам’яті виконані ними рухи, потім – пережиті почуття й емоції, далі – образи речей. А вже у старшому дошкільному віці дитина запам’ятовує і відтворює смислове навантаження тексту.
Рухова пам’ять виявляється вже у немовлят, коли вони хапають пальчиками предмети, починають повзати, ходити. Далі малюк вчиться бігати, стрибати, застібати ґудзики. В дошкільному віці робота рухової пам’яті стає більш складною. Заняття спортом, гра на музичних інструментах сприяють розвитку вміння дитини відтворювати все більш складні рухи. Це, звичайно ж, потребує підготовки, допомоги дорослого, який показує дитині послідовність рухів.
Емоційна пам’ять зберігає враження від контактів із зовнішнім світом, застерігає від можливих небезпек чи, навпаки, спонукає до дій. Наприклад, малюк дивиться один і той самий мультик уже вкотре. Переказати його зміст він не може, зате пам’ятає, що було смішно. Доторк до гарячих предметів, подряпини котів і ще багато інших вражень, які можуть обмежувати цікавість малюка, діють краще за всі заборони дорослих.
Особливо добре дитяча пам’ять сприймає і зберігає, наприклад, смак торта, запах мандаринів і квітів, спів птахів, гладеньку шерсть кішки тощо. Це образна пам’ять – пам’ять на те, що сприймається за допомогою зору, слуху, смаку, нюху, дотику.
Словесна пам’ять розвивається у дошкільників паралельно з розвитком мовлення. Завдання на згадування тих чи інших слів (назви предметів, імена людей) дорослі ставлять перед дітьми вже у ранньому віці. Молодший дошкільник добре запам’ятовує ті словесні форми, які мають певну ритмічність. Їхній сенс дитині може бути незрозумілий, але вона прекрасно закарбовує їх у пам’яті саме завдяки звуковому малюнку, до якого дуже чутлива. Запам’ятовування казок і віршів у старшому дошкільному віці відбувається завдяки співпереживанню з героями, здійсненню уявних дій з персонажами.
У старших дошкільників потроху починає формуватися логічна пам’ять. Вона часто проявляється при запам’ятовуванні зрозумілого дітям змісту. Наприклад, переказуючи казку, діти, не порушуючи послідовності викладу, пропускають деталі або додають свої. Так, якщо навчати дітей вибирати картинки, щоб потім по них згадати слова, то діти поступово засвоюють такі прийоми логічного запам’ятовування, як смислове співставлення і смислове групування (за 3. М. Істоміною).
Часто віршики, пісеньки, репліки мультгероїв, іноземні слова, здається, „прилипають” до дитини. Малюк частіше за все не ставить перед собою усвідомленої мети щось запам’ятати. Він запам’ятовує те, на що звернуто його увагу, що справило на нього враження, було цікавим. Це мимовільна пам’ять.
У віці чотирьох-п’яти років у дітей формується довільна пам’ять. Малюк змушує себе запам’ятати щось і докладає для цього вольових зусиль. Найпростіший приклад прояву довільної пам’яті – дитина старанно розучує вірш до свята.
Важливим моментом у розвитку пам’яті дошкільняти стає те, що малюк починає пам’ятати самого себе. Малюкові важливо і цікаво вловлювати зв’язок між минулим і теперішнім. Так відбувається становлення його внутрішнього світу.