Роль тата у розвитку дитини.
Дитина з перших днів життя потребує догляду, їжі, тепла, любові. Зазвичай, все це здатна забезпечити малюку мама. Тато лише милується та насолоджується часом разом з немовлям, допомагає мамі з доглядом за синочком чи донечкою, коли їй потрібно зайнятись іншими справами чи просто відпочити. Але роль тата на цьому не закінчується. Доведено, що з раннього дитинства роль батька у вихованні дитини та знайомстві дитини зі світом важко переоцінити. Адже, беручи участь у таких процесах як купання, вкладання, переодягання дитини, ми формуємо відчуття захищеності, опори та довіри у дитини до світу. А також, створюємо безпечне середовище для дитини
А ще, батько – ЦЕ:
1. Взірець для наслідування.
Для хлопчика приклад батька – це орієнтир правил поведінки та ставлення до світу, до себе та до інших людей в дорослому житті. Це дзеркало, яке показує яким слід бути, як поводитися. Це опора та формування тих рис та якостей характеру, які підготують до реалій життя та сформують образ справжнього чоловіка. Момент спілкування батька з мамою – це теж, показник того, як в майбутньому, хлопчик ставитиметься до осіб протилежної статті, як спілкуватиметься, на яких засадах будуватиме свою сім’ю.
Для дівчинки – це підсвідома цеглинка фундаменту її особистості, яка формує ідеальний образ чоловіка у майбутньому. Це відчуття того, що в світі є людина, до якої завжди можна звернутися за допомогою та захистом, незважаючи ні на що. Це людина, яку завжди цікавитиме твоя думка та твої переживання чи бажання. Яка похвалить тебе за твої старання та змотивує власним прикладом ставати кращою.
2. Ігри з татом.
Коли матері бавляться з дитиною – це особливий контакт та діапазон емоцій, що з’являються в дитини. Коли ж гра відбувається з батьком – це завжди щось інше та несподіване, зокрема мотивація, захоплення, стимуляція до певної конкуренції та боротьби за перемогу, формують протилежну грань емоційного потенціалу дитини, що дає їй пізнати світ та набути власний досвід реагування на ту чи іншу ситуацію, але в безпечному середовищі, яке створює саме батько.
3. Інтелект та кмітливість.
«Що», «Чому», «Навіщо», «Де» – це постійні учасники процесу спілкування між батьком та дитиною. Це неймовірно прогресивний інструмент для розвитку пізнавальних психічних функцій дитини. Адже, це розширення світогляду, це розуміння як влаштований світ та чому відбуваються ті чи інші явища, процеси, дії тощо.
4. Виклик.
Коли маляті не вдається самостійно щось зробити, зазвичай, мама допомагає закінчити дію. Батько навпаки, ніколи не буде робити щось за дитину, а стимулюватиме, даватиме виклик до самостійного рішення проблеми, не реагуватиме на істерики, крики, плачі, а пояснить та подарує віру у власні сили, простимулює закінчити почате. Це ефективний метод формування здорової самооцінки, впевненості у собі, незалежності та самостійності у прийнятті рішень, підготовка до зовнішнього світу. Ефективно реагувати на вередування дитини вміє саме батько.
5. Ставлення до світу.
Позитивне спілкування та ставлення батька до дітей формує позитивне ставлення дитини до світу, до інших людей та до самого себе. Відсутність депресій у дорослому житті та високу самооцінку.
6. Дисципліна. Зазвичай це питання лягає на плечі саме батька.
Формування понять про те що можна, чого не можна і чому, це важливий момент формування характеру дитини та у майбутньому відсутності таких негативних рис як вседозволеність, егоїзм, інфантильність.
7. Цінності та переконання. Свобода та відповідальність.
Це те, що закладає основу майбутньої дорослої людини. У підлітковому віці, саме батько своїм прикладом та виховними моментами показує, що саме, кожне із цих слів означає та яку цінність несе. Важливо залучати дитину до спільної роботи, вчити усвідомлювати свої слова та вчинки, нести за них відповідальність.
Залучаючи тата до процесу догляду та виховання маляти з раннього дитинства, зміцнюються стосунки і в подружньому житті, чітко простежується стабільність, вплив виховного елементу як матері так і батька стає рівнозначною, дружина як і чоловік отримують бажані відчуття підтримки та опори від свого партнера.
Роль батька у процесі виховання дитини не оцінити. Це важливий елемент у житті кожної людини. Слід пам’ятати, що поведінка, ставлення, слова, дії, емоції, жести, власний образ наносять величезний відбиток у житті нашої дитини.
Тому, перше завдання батька – це бути ПРИСУТНІМ в житті свого малюка з перших днів його життя, ставати кращим задля нього та своїм прикладом закладати цеглинки його особистості.
(за матеріалами сайту http://kinderville.pro)
Немає коментарів:
Дописати коментар